Фронтмен группы "Океан Ельзи", активный общественный деятель и кумир украинской молодёжи Святослав Вакарчук, чьё эмоциональное письмо о киевских событиях мы публиковали раньше, продолжил тему, подготовив специально для сайта donbass.ua Обращение к молодёжи на двух языках, в котором рассказал о реакции общественности на его мысли и обвинениях в свой адрес. Но главное - украинский рок-музыкант говорит, кто же и как может сегодня спасти нашу страну... 

ОБРАЩЕНИЕ К МОЛОДЁЖИ

Святослав ВАКАРЧУК

Обращаюсь именно к Вам, парни и девушки, приблизительные ровесники нашей Независимости. К молодым людям, чья активная жизнь только начинается! И которая будет связана с этой страной. Большинство из Вас будет здесь жить, работать, создавать семьи, строить своё будущее. Обращаюсь к Вам - к тем, кому сейчас плюс-минус 20-25. Именно к Вам ещё и потому, что не совсем уверен, что старшее поколение полностью услышит меня и до конца поймет.

А вот в Вас я почему-то уверен!

Последние события, которые условно можно объединить словом "Евромайдан", побуждают меня говорить с Вами максимально откровенно. Так, как говорят с близкими друзьями, между собой. Называя вещи своими именами. Понимаю: кое-что из услышанного может некоторым не понравиться.

Увидев то, что случилось в субботу 30 ноября на Майдане, я написал эмоциональное письмо в адрес жителей Юга и Востока Украины. Я на самом деле писал его, сдерживая слезы. И обращался ко всем - не молчите. Не молчите о том, что случилось в Киеве. О том, что на Востоке и Юге, как оказалось, многие почему-то считали это проблемой только Киева, к тому же искусственно созданной тем же Киевом и Западной Украиной.

Я получил реакцию на свое письмо. Многие начали приводить аргументы. За и против вступления в Евросоюз…

Я сидел и думал… Причём здесь вообще Евросоюз???

Неужели Вы думаете, что я не написал бы такое же письмо, если бы силой разогнали майдан, который бы стоял за вступление в ТС с Россией?

Неужели Вы думаете, что я могу делить студентов, избитых дубинками "Беркута" на "своих" и "чужих"?

Неужели Вы верите, что я мог бы промолчать, если бы в тюрьму бросили мирных митингующих, которые вышли к администрации президента, имевшего бы другую фамилию или политические взгляды?

Неужели Вы, молодые люди, на самом деле чувствуете себя разделенными на Восток и Запад?

Я В ЭТО НЕ ВЕРЮ!

Это Вы на концертах "Океана Ельзи" заполняете стадионы Львова и Луганска, Днепропетровска и Симферополя, Донецка и Винницы. Я сам видел. И Вы видели.

Это Вы свободно говорите и на русском, и на украинском языках между собой. Я сам слышал и говорил с Вами.

Это Вы поете Гимн Украины вместе с нашей сборной по футболу, которая тоже, наконец (!!!), всем составом поёт его вслух. Я слышал это.

Я был рядом с Вами на стадионе в Стамбуле и гордо кричал "Ура!", когда донецкий "Шахтер" выиграл Кубок УЕФА. А потом перезвонил директору клуба с предложением от "Океана Ельзи" просто, без каких-либо условий, выступить на поздравлении клуба в Донецке.

Это Вы в Фейсбуке, Твиттере, ВКонтакте давно разрушили стену между Востоком и Западом, которая до сих пор существует между представителями старшего поколения. Я знаю. Я сам общаюсь с Вами там.

Не Ваше поколение стало солдатами в этом абсурдном противостоянии. Генералы от политики сделали "пушечным мясом" поколение Ваших родителей и дедов. Разделяя и властвуя, согласно известному принципу.

Украинский или русский?

УПА или Красная армия?

Голодомор?

Теперь очередь новой темы:

ЕС или Таможенный союз?

Но только больше всего от этой "войны" страдаете Вы, молодые люди.

Пока Ваши родители в кухонных разговорах нападают друг на друга, Ваших ровесников бьют палками на улицах. Бьют и бросают в тюрьмы, не разбираясь, откуда они и на каком языке говорят.

Тех, кто отдает приказы, не интересует, откуда Вы и за кого голосовали. Вы для них - ничто, использованный материал. Материал для цементирования нечеловеческих законов.

Пока шахтеры Червонограда и Донецка спорят, кто из них больше кормит страну, чиновники без убеждений и с гербом в виде денежных знаков успешно обворовывают и первых, и вторых.

А как только напряжение спадает - бросают новую кость для грызни.

Неужели Вы на самом деле поведётесь на это?

Я В ЭТО НЕ ВЕРЮ!

Я осознаю, что поколение Ваших родителей останется таким, как есть. Их взгляды вряд ли сильно изменятся. Но разве им строить нашу страну в будущем? Разве не Вы завтра будете определять судьбу Украины?

Вы и только Вы. Больше некому.

Я не знаю ничего, что способно разъединить Вас сегодня. Студентов Харькова и Львова, курсантов Киева и Севастополя. Ценителей музыки из Донецка и Тернополя. Просто искренних молодых людей. Тех, кто родился в Украине, и тех, кто абсолютно естественно ощущает эту землю своей Родиной, вне зависимости от места рождения.

У Вас одна Родина - Украина!

У вас просто нет другой Родины.

Ни в прошлом, как у Ваших дедов и родителей, которые живут воспоминаниями и ностальгией.

Ни в будущем, как у "ваших" политиков, которые только и думают, как бы вывезти отсюда своих детей.

Не дайте политикам развести Вас.

Не дайте кухонным разговорам родителей поссорить Вас.

Не дайте коварным мифам жадно обглодать Ваши молодые души.

Я видел Ваши глаза!!! В каждом городе Украины!!! Они яркие! И улыбки Ваши искренние!

Ваша энергия - это то, что нас объединяет по-настоящему!

Возьмите ответственность на себя просто сейчас - и Вы превратите эту землю в бриллиант. Безгранично твердый и несказанно сияющий.

Я В ЭТО ВЕРЮ!

Только не молчите, ради Бога, не молчите!

ЗВЕРНЕННЯ ДО МОЛОДИХ

 Святослав ВАКАРЧУК

Звертаюся саме до Вас, хлопців і дівчат, приблизних ровесників нашої Незалежності.

До молодих людей, чиє активне життя тільки починається. І буде пов’язане з цією країною. Більшість з Вас тут буде жити, працювати, створювати сім’ї, будувати своє майбутнє.

Звертаюся до Вас - до тих, кому зараз плюс-мінус 20-25. Саме до Вас іще й тому, що не зовсім упевнений, що старше покоління добре почує мене й до кінця зрозуміє.

 А от за Вас чомусь я впевнений!

Останні події, які умовно можна об’єднати словом "Євромайдан", спонукають мене поговорити з Вами максимально відверто. Так, як говорять з близькими друзями, віч-на-віч. Називаючи речі своїми іменами. Розуміючи: дещо з почутого може комусь і не сподобатися.

Побачивши те, що сталося в суботу 30 листопада на Майдані, я написав емоційного листа до жителів Півдня і Сходу України. Я справді писав його, стримуючи сльози. І звертався до всіх не мовчати. Не мовчати про те, що сталося в Києві. Про те, що на Сході і Півдні, як виявилось, багато хто чомусь вважав проблемою лише Києва, до того ж штучно створеною все тим же Києвом і Західною Україною.

Я отримав реакцію на свій лист. Багато хто почав наводити мені аргументи.

За і проти вступу в Євросоюз...

Я сидів і думав... До чого тут взагалі Євросоюз???

Невже Ви думаєте, що я не написав би такого ж листа, якби силою розігнали майдан, що стояв за вступ до МС з Росією?

Невже Ви думаєте, що я можу розділяти студентів, побитих кийками "Беркута" на "своїх" і "чужих"?

Невже Ви вірите, що я зміг би мовчати, коли б до в’язниці кинули мирних мітингувальників, які вийшли до адміністрації президента, що мав би інше прізвище або інші політичні погляди?

Невже Ви, молоді люди, справді відчуваєте себе розділеними на Схід і Захід?

Я В ЦЕ НЕ ВІРЮ!

Це Ви на концертах "Океану Ельзи" заповнюєте стадіони Львова і Луганська, Дніпропетровська і Сімферополя, Донецька і Вінниці. Я сам бачив. І Ви бачили.

Це Ви вільно говорите і російською, і українською одне з одним. Я сам чув і розмовляв з вами обома мовами.

Це Ви співаєте Гімн України разом з нашою збірною з футболу, яка теж, нарешті (!!!), повним складом співає його вголос. Я чув це.

Я був поруч з Вами на стадіоні в Стамбулі і гордо кричав "Ура!", коли донецький "Шахтар" виграв Кубок УЄФА. А потім передзвонив директору клубу з пропозицією від "Океану Ельзи" просто, без жодних умов, виступити на привітанні клубу в Донецьку.

Це Ви у Фейсбуці, Твітері і ВКонтакті давно розвалили стіну між Сходом і Заходом, яка досі існує між представниками старшого покоління. Я знаю. Я сам спілкуюся з Вами там.

Не Ваше покоління стало солдатами у цьому абсурдному протистоянні. Генерали від політики зробили "гарматним м’ясом" покоління ваших батьків і дідів. Розділяючи і володарюючи відповідно до відомого принципу.

Українська чи російська?

УПА чи Червона армія?

Голодомор?

Тепер черга нової теми:

ЄС - Митний союз?

Але ж найбільше від цієї "війни" страждаєте Ви, молоді люди.

Поки Ваші батьки в кухонних розмовах нападають одне на одного, Ваших ровесників б’ють палицями на вулицях. Б’ють і кидають до в’язниць, не розбираючи, звідки вони і якою мовою розмовляють.

Тих, хто віддає накази, не цікавить, звідки Ви і за кого голосували. Ви для них — так, використаний матеріал. Матеріал для цементування нелюдських законів.

Поки шахтарі з Червонограда й Донецька сперечаються, хто з них більше годує країну, чиновники без переконань і з гербом у вигляді грошових знаків успішно обкрадають і перших, і других.

А щойно напруга спадає - кидають нову кістку погризтися.

Невже Ви справді будете вестися на це?

Я В ЦЕ НЕ ВІРЮ!

Я усвідомлюю, що покоління Ваших батьків залишиться таким як є. Їхні погляди навряд чи сильно зміняться. Але хіба їм розбудовувати нашу країну в майбутньому? Хіба не Ви завтра визначатимете долю України?

Ви, і тільки Ви. Більше нема кому.

Я не знаю, що би роз’єднувало Вас сьогодні. Студентів Харкова і Львова, курсантів Києва і Севастополя. Шанувальників музики з Донецька і Тернополя.

Просто щирих молодих людей. Тих, хто народився в Україні, і тих, хто абсолютно природньо відчуває цю землю Батьківщиною незалежно від місця народження.

У Вас одна Батьківщина - Україна!

Ви просто не маєте іншої Батьківщини.

Ні в минулому, як Ваші діди і батьки, що живуть спогадами та ностальгією.

Ні в майбутньому, як "ваші" політики, котрі тільки й думають, як би вивезти звідси своїх дітей.

Не дайте політикам розвести Вас.

Не дайте кухонним розмовам батьків розсварити Вас.

Не дайте підступним міфам жадібно їсти ваші молоді душі.

Я бачив Ваші очі!!!! В кожному місті України!!! Вони яскраві! І усмішки Ваші щирі!

Ваша енергія - це те, що об’єднує нас по-справжньому!

Візьміть відповідальність на себе просто зараз - і Ви перетворите цю землю на діамант.

Безмежно твердий і невимовно сяючий.

В ЦЕ Я ВІРЮ!

Тільки не мовчіть, заради Бога, не мовчіть!