У Латвії за підтримку "ДНР" загрожуватиме тюрма

Боротьба Євросоюзу проти терористів-самітників може обернутися кримінальним переслідуванням тих громадян країн ЄС, які співчувають самопроголошеним утворенням на сході України - так званим "ДНР" і "ЛНР". Таку перспективу побачили в Латвії.

"Треба сьогодні, 23 лютого, пом'янути тих, хто загинув, захищаючи зі зброєю в руках Донбас, а значить - і Росію", - написав на своїй сторінці у Facebook Володимир Ліндерман, колишній латвійський політик і громадський діяч.

Поки цей пост не містить нічого забороненого, однак після вступу в силу нових поправок до Кримінального закону Латвії ситуація зміниться.

Володимиру Ліндерману і ще сотням жителів Латвії, які співчувають проросійським сепаратистам із донецької і луганської "народних республік", може загрожувати п'ятирічний тюремний термін.

Уряд Латвії схвалив поправки, згідно з якими під заборону потрапляє не тільки участь у терористичній діяльності, пособництво тероризму або заклики до нього, а й прославляння тероризму.

Те, що відбувається на сході України, латвійські правоохоронні органи іноді класифікують як тероризм.

Кілька років тому щодо Ліндермана було розпочато слідство за статтею про вербування з метою теракту. Йому ставили в провину допомогу латвійцям, які вирушили воювати на схід України.

За словами Ліндермана, розпочатий процес не дійшов до прокуратури. "Справа, як і раніше, в ПБ (поліції безпеки), я проходжу як особа, проти якої розпочато кримінальний процес, але жодних рухів за майже ось уже три роки не було", - розповів він Російській службі Бі-бі-сі.

ЄС проти тероризму

Необхідність внесення поправок до кримінального законодавства Латвії, згідно з міністерством юстиції, обумовлена вимогами нової директиви Європейського парламенту про боротьбу з тероризмом.

Поправки не можуть бути відкинуті на національному рівні (їм ще належить обговорення в парламенті): європейські директиви є обов'язковими для країн Євросоюзу.

А прийняття цієї директиви в ЄС, в свою чергу, обумовлено "новими загрозами", в тому числі активізацією терористів-одинаків і тих людей, які повертаються до ЄС із зон конфлікту.

Згідно з текстом директиви та інструкції її початкового варіанту, європейські політики хочуть мати важелі для боротьби як із цими людьми, так і з поширюваною в інтернеті пропагандою - тобто прославлянням тероризму.

Однак ще на європейському рівні з забороною "прославляння тероризму" були згодні не всі.

"Термін "прославляння тероризму" сформульований недостатньо чітко. Наприклад, у Франції чоловіка засудили до трьох місяців умовно за те, що він свою мережу WiFi назвав Daesh (угрупування "Ісламська держава"- прим. Ред.). Визнали прославлянням тероризму", - розповів Російській службі Бі-бі-сі Олексій Димитров, радник фракції Зелених та Європейського вільного альянсу в Європарламенті.

"Ні в директиві, ні в латвійському проекті закону чіткого формулювання немає - як відокремити прославляння від згадки", - відзначає він.

Відповідно, за словами Димитрова, виникає ймовірність занадто буквального трактування нової поправки владою Латвії - в тому числі в контексті української кризи.

"На території України самопроголошені республіки визнані терористичними організаціями, - продовжує він. - Може скластися така ситуація, коли слідчі органи або суд [Латвії] посилаються на це як доказ. Є чіткий логічний ланцюжок, який можна використовувати".

Чи є на Донбасі тероризм?

Одна з авторок директиви - євродепутат Моніка Голмайер - на прес-конференціі напередодні голосування в Європарламенті сказала, що нові санкції не матимуть відношення до свободи слова й обміну думками щодо подій на сході України. Тут мова йде про боротьбу з організованою пропагандою - тобто з організованим прославлянням тероризму.

Однак у Латвії не можуть точно сказати, яким чином нова поправка буде застосовуватися до тих, хто прославляє сепаратистські формування.

Міністерство юстиції порадило звернутися з таким питанням до поліції безпеки.

В ПБ відзначили, що військові дії і тероризм є різними поняттями, які не виключають один одного, підкресливши, що з точки зору застосування законодавчих актів кожен випадок треба розглядати індивідуально.

Володимир Ліндерман, в свою чергу, вважає, що поправки написані саме для таких, як він. Серед латвійців його погляди не є чимось винятковим. Однак змінювати свій світогляд Ліндерман не збирається.

"Це безсумнівно стосується ситуації в Донбасі, тому що, по-моєму, такої проблеми, щоб хтось вихваляв радикальний ісламський тероризм, немає, - сказав він Російській службі Бі-бі-сі. - Я не збираюся припиняти свою публіцистичну діяльність. Я як був, так і буду позитивно ставитися до народу й ополчення Донбасу, які чинять опір українізації".

За словами Ліндермана, довести той факт, що на сході України йдеться саме про тероризм, латвійській владі буде непросто.

Саме цей нюанс, за його словами, пояснює повільність правоохоронних органів, які до сих пір не передали його "терористичний" справу до прокуратури.

У генеральній прокуратурі Латвії відмовилися пояснити Російській службі Бі-бі-сі, чи можна назвати події на сході України тероризмом.

Професор Юридичного факультету Латвійського університету Валентія Лихолит впевнена, що на даний момент неможливо точно сказати, як саме ця стаття буде застосовуватися.

Але як мінімум стаття буде носити попереджувальний характер.

"У нас є багато статей, які просто попереджають. Кожен закон дає людині зрозуміти, що ось ця дія карається. Людина подумає, перш ніж щось зробити", - сказала вона Російській службі Бі-бі-сі.

Источник: bbc.com