Причиною зазвичай стають погані звички батьків. Детальніше у "Країні Здоров'я"

Страх покарання Ще важче не уявити демонів та різну нечисть дитині, яка в силу свого віку та певних когнітивних особливостей (наприклад, непосидючості, неуважності) має «обґрунтовані» для себе підстави «бути покараною». І тут дитячій фантазії не має меж, адже «за кожним «поганим» вчинком має бути покарання» і коли дитина його не отримує – вона його сама собі придумує. 

Страх, обумовлений поведінкою батьків .Можна розглянути й інший варіант, але він також обумовлений нашою (батьківською) поведінкою. Згадайте, як часто чи своїй дитині, чи в її присутності ви говорили, ну наприклад, про «бабайку», «циганів», що можуть прийти і викрасти, або «не будеш слухати, то віддам тебе….» (ну а тут додавайте, що говорили (в дитячий будинок, сусідам, чужим людям)…. Подібні вислови формують у дітей такі страхи як страх залишитись насамоті, страх іти в садочок чи школу («А раптом мене саме таким способом «віддають»?!!!), страх перед вулицею, що може переростати в соціофобію…