Війна та пам'ять: жовто-чорне тавро георгіївської стрічки чи макі?

Наближається День пам'яті та примирення, що відзначається 8 травня. Цей день був запроваджений минулого року указом президента України. Його символом є квітка червоного маку - "маку пам'яті" з гаслом "Пам'ятаємо, перемагаємо". Багато хто не заглиблюється, чому відбулись такі зміни в атрибутиці нашої держави та чому колишня георгіївська стрічка у ряді заборон?

Дим і полум'я

Георгіївська стрічка не є символом перемоги фашиста Сталіна над фашистом Гітлером. Її приплітають нашим дідам-героям, цим самим зневажаючи українську традицію і шануючи чужу. Справа а тому, що до Великої Вітчизняної війни Георгіївська стрічка не має ніякого відношення. Цей знак має відношення до нагород Російської імперії, до Білої гвардії і до, як не дивно, до солдатів-колабораціоністів, які воювали під час війни на боці Гітлера. Це перш за все військовослужбовці, що служили під керівництвом генерала-зрадника Власова в РОА або в РОНА.
Якщо говорити про Георгіївську стрічку, то вона була заснована ще Катериною Великою і йшла до ордену Святого Георгія, до Георгіївського хреста і до Георгіївської медалі. Традиційне тлумачення кольорів Георгіївської стрічки стверджує, що жовтий символізує полум'я, а чорний - дим. Катерина вважала, що стрічка поєднує колір пороху і колір вогню.
У Червоній армії Георгіївська стрічка ніколи не використовувалася. Навіть не використовувалося цю назву.
У 1943 році Сталін ввів нову нагороду - орден Слави, який йшов на стрічці, схожою на Георгіївську, однак тільки схожою. Офіційно вона називалася "гвардійська" і використовувалася ще з медаллю "За перемогу над Німеччиною" та у військових прапорах гвардійських частин. Ця стрічка мала деякі відмінності від Георгіївської, на що легко вказують знавці геральдики. Крім того, орден Слави не був широко поширений в Вітчизняній війні, для цього було недостатньо часу, а дійсно солдатськими нагородами залишилися медаль "За відвагу" і орден "Червоної зірки".
Зате Георгіївська стрічка входила до складу нагород у бійців, які воювали на стороні РОА, в простолюдді - власівців. (За нацистів воювало близько 50 000 росіян. Генерал Червоної Армії Андрєй Власов, один з керівників оборони Києва та один з "рятівників Москви", у липні 1942 року потрапив до німецького полону і засвідчив, що ненавидить Сталіна та запропонував німецькому командуванню створити військо з півтора мільйона радянських військовополонених та скерувати його проти Червоної армії: "Дайте мені військовополонених і разом ми переможемо Сталіна".) Багато з командирів РОА, в тому числі такі відомі особистості, як Шкуро і Краснов були нагороджені орденом Святого Георгія, до складу якого входила справжня Георгіївська стрічка.
На вулицях російських міст вона вперше з'явилася "Георгіївська стрічка" у 2005 році. Ця акція народилася стихійно, виросла з Інтернет - проекту "Наша Перемога", головною метою якого була публікація історій та фотографій часів Великої Вітчизняної війни. Стрічечка стала своєрідним атрибутом урочистих заходів, традиційних зустрічей з ветеранами, святкових гулянь в багатьох містах Російської Федерації .
З позаминулого року стрічка використовувалась так званими "силами самооборони Криму" та проросійськи налаштованими сепаратистами на території України. Це призвело до відмови використання георгіївської стрічки під час святкування Дня Перемоги в Україні.

Пам’ять і скорбота

Історія у символу маку дуже цікава. З'являється вона ще з поезій часів Першої світової війни. У 1915 році канадський військовий лікар Джон Мак-Крей написав вірш "У полі Фландрії" – там розповів про червоні маки, що виросли на могилах солдатів. Твір надихнув американську гуманістку Міону Майкл прикрасити маком свій одяг, аби вшанувати пам’ять загиблих.
У 1920 році Американський легіон прийняв маки як офіційний символ. Уже через рік вони стали емблемою Королівського Британського легіону. Він і започаткував акцію на підтримку ветеранів, яка на Туманному Альбіоні відбувається щороку. Кожен благодійник отримує червоний паперовий мак і приколює його до свого одягу. Зараз квіти на лацкани чіпляють на теренах колишньої Британської імперії. У такий спосіб вшановують пам'ять загиблих у всіх збройних конфліктах з 1914-го року.
В Україні мак як символ починав розвиватись ще з козацьких часів. Ця квітка, вірили, виростала там, де гинули козаки, обороняючи рідну землю: "Ординці воїна скришили, На землю впало тіло біле, І, наче зерно проросло, А влітку маком зацвіло."( М. Стельмах )
З весни 2014-го, з огляду на російську агресію, Україна почала відмовлятися від радянської ідеологічної спадщини, а червоний мак став уособлювати трагедію Другої світової, у якій загинули мільйони українців. Стилізовано оформив символ харківський дизайнер Сергій Мишакін. З одного боку це квітка маку, з другого — кривавий слід від кулі. Така символіка має застерігати кожного від повторення війни.
***
Георгіївська стрічка - не про страждання, не про смерть... Всі мільйони жертв війни георгіївська стрічка не репрезентує. Нині вона є своєрідним розпізнавальним знаком російських терористів.

МГ