Як змінюється Донбас

Соціологи фіксують істотні зміни у настроях людей, які проживають на звільнених територіях Луганської і Донецької областей. Про це під час круглого столу "Два роки в нових реаліях: чи може громадянське суспільство Донбасу стати прикладом для України?", організованого Рухом "Сильні громади" та ГО "Центр UA", розповіла політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна.

"Зараз громадська думка на Донбасі перебуває у стані переходу від старих позицій до загальноукраїнського рівня, або взагалі задає темп, з деяких питань виглядає навіть дещо оптимістичнішою, ніж на Півдні та Сході України", – каже політичний аналітик.

Одним із викликів на Донеччині та Луганщині була наявність різних векторів зовнішньополітичних орієнтацій населення. Останні два роки показали, що більше це питання Україну не розʼєднує. "Зміни відбулись колосальні, – твердить Марія Золкіна, – і порівнювати треба Донецьк і Луганськ не з іншими регіонам, а сьогоднішній цей регіон із вчорашнім".

Наприклад, щодо найбільш чутливого – безпекового – питання кількість тих, хто бачить можливість гарантувати національну безпеку України за допомогою НАТО зросла із 1% у 2012 році до 24% у 2016-му. Поряд з цим відбувається невпинне розчарування в можливостях політичної, економічної і мілітарної інтеграції на пострадянському просторі, в першу чергах у тих обʼєднаннях, де домінує Російська Федерація. Ще 3–4 роки тому на Донбасі 50% вважали, що найкращим варіантом гарантування національної безпеки України буде військовий союз з РФ. Зараз там таких залишилося 14%. "Це немаленька цифра для регіону, який переживає конфлікт, – коментує Марія Золкіна, – але таке розчарування, яке виникло у третини населення, має бути враховане як чинник, який показує, як змінюється регіон".

На сьогодні третина населення звільненого Донбасу виступає за те, щоб Україна стала членом ЄС, близько 22% громадян за те, щоб Україна просувалася в бік інтеграції з Росією та іншими членами євразійського економічного союзу, а ще третина виступає за те, щоб Україна не приєднувалися до жодного інтеграційного обʼєднання. "Такий перехідний стан громадської думки також характеризується розчаруванням і відходом від старої позиції, яка була традиційною і вирізняла регіон від громадської думки решти регіонів України", – пояснює Марія Золкіна.

Обнадійливим, на думку аналітика, з точки зору трансформації громадської думки, є питання ідентичності населення. Тому що вперше за всі роки незалежності відносна більшість населення звільнених територій вважає себе громадянами України, а не мешканцями свого села або регіону, тоді як раніше переважала саме локальна ідентичність.

Зафіксували соціологи в 2016 році й довіру до органів місцевої влади на звільнених територіях. "В цьому сенсі Донбас вирізняється в кращу сторону порівняно з іншими східними областями України (Дніпропетровська, Запорізька, Харківська), – зауважила Марія Золкіана. – На Донбасі й найвища з-поміж усіх східних і південних регіонів України довіра до громадських організацій (48%) – особливо місцевих та волонтерів".

Громадська думка на Донбасі не відрізняється від загальнонаціонального ставлення до питання щодо перемовин про політичне майбутнє неконтрольованих зараз територій. "Жителі звільнених територій відповідають так само, як і решта України, – каже аналітик. – Для того щоб зупинити конфлікт, треба тиснути на російську сторону за допомогою міжнародних організацій і максимально ефективно відновлювати життя на територіях, підконтрольних Україні. Ці рецепти миру – спільні для всіх областей, і в цьому Донбас не відрізняється від бачення усієї країни щодо того, як виходити з цієї війни, як долати її наслідки".

Переорієнтація громадської думки на звільненій території відбулася й стосовно того, чи варто для припинення війни надавати більші повноваження непідконтрольним територіям. Адже минулого року 28% громадян були згодні на більші повноваження для цього регіону, така сама кількість була впевнена, що повертати ці території під юрисдикцію України слід з колишнім обсягом повноважень, але ще 20% населення були згодні на певну автономію для цієї території, тобто зміну державного устрою України. "В цілому майже рік тому ми мали ситуацію, коли відносна більшість готова були на розширення повноважень неконтрольованих територій задля припинення конфлікту, – відзначає Марія Золкіна. – Зараз ситуація змінилась, 40% громадян каже про те, що повертати території треба без жодних розширень адміністративних і політичних прав цього регіону", – підсумувала політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи".