Перлина Приазов'я: Чому військові дії пішли на користь "Меотиді"

Національний природний парк "Меотида" розташований та узбережжі Азовського моря і складається з трьох заповідних зон - ділянки на Білосарайській косі, орнітологічного заказника "Приазовський чапельник" та Кривої коси.

Саме Крива коса у Новоазовському районі разом з унікальною природою та матеріально-технічною базою залишилась під окупацією. Там водиться гордість парку - кучерявий пелікан.

Співробітники "Меотиди" сподіваються, що загніздиться цей птах і на Білосарайській косі, куди адміністрація перебазувалась з Кривої. Адже на Білосарайці цього року бачили його родича - пелікана рожевого. До цього останній раз птах був у цих місцях у 1758 році.

Залишившись після вимушеного переїзду без плавзасобів та техніки, співробітники не можуть ані відшукувати браконьєрів в акваторії моря, ані вести наукову фотофіксацію. Міністерство екології та природних ресурсів України, якому підпорядковується "Меотида", теж необхідних коштів не виділяє. Охороняти та вивчати надзвичайну флору на фауну науковцям доводиться за власний кошт.

"Ми нерідко бачимо браконьєрів. Але жодним чином не можемо це довести, аби притягнути їх до відповідальності. Бо акваторією парку вважається лише Білосарайська затока. Аби зафіксувати, що човен порушників знаходився саме у затоці, а не в морі, ми маємо дістатися до них. А жодного човна у нас наразі немає", - розповідає т. в. о. директора національного природного парку "Меотида" Надія Долгова.

"Ми нерідко бачимо браконьєрів. Але жодним чином не можемо це довести, аби притягнути їх до відповідальності. Бо акваторією парку вважається лише Білосарайська затока. Аби зафіксувати, що човен порушників знаходився саме у затоці, а не в морі, ми маємо дістатися до них. А жодного човна у нас наразі немає", - розповідає т. в. о. директора національного природного парку "Меотида" Надія Долгова.

"У чапельнику цього року була єгипетська чапля. Загалом багато крачок, бакланів", - розповідає начальник наукового відділу національного природного парку "Меотида" Олександр Бронсков.

Особлива тут і флора. Серед рослин є рідкісний житняк кіммерійський. А на полях поблизу парку нещодавно віднайшли орхідеї. Наразі подали документи у відповідні інстанції, аби приєднати цю територію до парку. Адже вести там сільськогосподарську діяльність не можна - нашкодить диким рослинам.

"У "Меотиді" 36 видів рослин занесені до Червоної книги України. Особливість у тому, що тут ростуть такі, які зустрічаються тільки на морському березі. А зараз сильно розвивається туризм, розбудова пляжів з рекреаційною метою, тому ці рослини потребують особливої допомоги", - говорить науковий співробітник національного природного парку "Меотида" Олена Бронскова.

Окрім того, що війна забрала у "Меотиди" частину території, вона внесла і інші корективи. На краю Білосарайської коси несуть службу українські прикордонники. Прохід для туристів сюди заборонений. Навіть співробітникам парку потрапити сюди можна тільки за попередньою домовленістю.

"Як це б парадоксально не звучало , але у деякому сенсі війна пішла на користь парку, на користь птахам. Зараз тут стоять прикордонники, вони охороняють цю територію, не пропускають туди відпочивальників. Там за ці три роки з'явилась колонія крачок. Уперше для Білосарайської коси тут на гніздуванні цього року з'явився морський голубок", - розповідає Бронсков.

Співробітники парку зізнаються, що своєю метою бачать не тільки наукові дослідження і збереження природи, а й хочуть знайомити з нею людей. Наразі опікуються екоосвітою, проводять виїзні зустрічі зі школярами, разом з ними висаджують дерева.

У планах - зробити на території парку спеціальні тропи, аби була можливість проводити екскурсії, не шкодячи навколишньому середовищу.

Источник: dn.depo.ua