Журналисты узнали о подготовке в Страсбурге механизма по снятию санкций с России

У давньому конфлікті з Радою Європи російська влада обрала стратегію, яка неодноразово доводила свою ефективність: коли змістовних аргументів немає, їх можна замінити грошима. Рішення РФ зменшити фінансування Ради Європи стало болючим для Страсбурга, тим більше, що борг росіян, як дізналася ЄвроПравда, виявився вдвічі більшим за оголошений Москвою.
Нині в Страсбурзі лунають відкриті заклики піти на поступки Москві, а цього тижня в ПАРЄ може бути схвалений механізм таких поступок. Його прибічники запевняють, що роблять це не через гроші. Та навіть вони визнають, що кінцева мета – зняти обмеження з російської делегації, щоби повернути її до Страсбурга.
Звісно ж, із поясненнями, що "це допоможе у захисті прав людини".
А тим часом на агітацію на користь зняття санкцій з росіян пустили всі наявні сили. Включаючи запрошення до Страсбурга президента Чехії Земана, який паралельно ініціював черговий дипломатичний скандал.
"Європейська правда" з’ясувала деталі операції, яку в кулуарах жартома називають "повернення рядового Слуцького".
Між цінностями та цілісністю
"Росія поставила під загрозу належну роботу Ради Європи", – оголосив у понеділок, у своєму виступі в залі ПАРЄ, міністр закордонних справ Чехії Любомир Заоралек, чинний голова Комітету міністрів РЄ.
Обурення дипломата викликало рішення, про яке стало відомо ще влітку. В Москві оголосили, що скорочують свій внесок до бюджету організації, через що в бюджеті утворилася чимала дірка.
У вівторок чеського міністра підтримав генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд.
Під час дебатів у ПАРЄ він вперше публічно визнав, що неплатежі означатимуть вихід Росії з Ради Європи.
За даними "Європейської правди", у спілкуванні "без преси" посадовці РЄ приділяють ще більше уваги такому сценарію. Точніше – обговорюють, як його уникнути.
В понеділок ввечері генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд зустрівся з двома ключовими політгрупами ПАРЄ – соціалістами та "народниками". Переговори з депутатами проходили за закритими дверима. У соціалістів (в рідній для Ягланда політгрупі) на вимогу генсека кімнату залишили навіть представники секретаріату, кажуть джерела ЄвроПравди.
Генеральному секретарю було що приховувати.
Кілька джерел ЄП стверджують, що він повідомив депутатам, що Рада Європи опинилася перед непростим вибором: або дотримуватися цінностей, або зберегти цілісність організації.
Генсек повідомив депутатам: росіяни гарантовано не повернуться до асамблеї в разі, якщо санкції з них не будуть зняті. Як наслідок, вони не відновлять платежі до бюджету. Це означає, що Росію доведеться виключити зі складу організації. А отже, Рада Європи вже не існуватиме в нинішніх обрисах.
Ягланд не давав депутатам жодних "вказівок", наполягають джерела ЄП. Він діяв м’якше – та водночас ефективніше.
Генсек підкреслював, що членам ПАРЄ самим треба робити вибір, але підводив до того, що вибір є очевидним.
"130 мільйонів росіян залишаться без захисту Європейського суду з прав людини. Але рішення за вами, я тільки розповідаю про поточну ситуацію", – поясняв він.
Ціна питання
До зустрічей Ягланда з депутатами ПАРЄ ми ще повернемося, та передусім варто розібратися: то про що йдеться? Чи настільки великий внесок росіян?
Тут ми маємо три новини.
По-перше: росіяни "зажали" вдвічі більше коштів зі свого внеску, аніж обіцяли влітку
По-друге: ця сума для Ради Європи важлива, але не надкритична, борг складає лише 5% бюджету.
По-третє: байдуже, якою є сума боргу, без відновлення повної сплати на росіян чекає виключення з РЄ.
Почнемо з першого.
Влітку Москва оголосила, що недоплатить одну третину свого внеску до бюджету РЄ, тобто приблизно 11 мільйонів євро (повна сума – 33 мільйони). Цю цифру повторили кілька російських посадовців; саме вона фігурувала в новинах з цього приводу.
Та за фактом борг росіян вже зараз – вдвічі більший.
"Росія заплатила лише одну третину внеску за 2017 рік, тобто близько 10 мільйонів. Після повідомлення на адресу Ради Європи, російський МЗС утримав близько двох третин свого внеску", – розповів "Європейській правді" Деніел Хольтген, речник генерального секретаря РЄ.
Отже, Росія заборгувала трохи більше за 20 млн євро. Багато це чи мало?
В Страсбурзі поширена думка, що через рішення РФ у бюджеті утворилася дірка розміром в 10%. Цією цифрою оперують і депутати, і посадовці РЄ.
"Внесок РФ – 10% бюджету Ради Європи. Це означає, що (в разі втрати російських грошей) ми повинні реструктуризувати організацію і скоротити штат на 10%", – заявив Турбйорн Ягланд у виступі в середу.
Насправді ці оцінки – завищені.
Річний бюджет Ради Європи перевищує 450 млн євро, тобто нинішній борг складає лише 4-5% від цієї суми. Навіть увесь плановий платіж РФ – це трохи більше 7%. Це також чимало; бюджетне скорочення навіть на 5% означає, що частину проектів РЄ доведеться "гальмувати" чи закривати...
Але питання не лише в сумі.
"Якщо країна-член не платить свій внесок, це – виклик для нас. Це неприйнятно, в РЄ не може бути члена, який не фінансує бюджет", – заявив у вівторок Ягланд.
Щоправда, це, на його думку, не означає, що Росію треба покарати за неплатежі. Навпаки – нині генсек активно просуває ідею, що Страсбург має закрити очі на порушення з боку РФ, аби лише росіяни відновили роботу в ПАРЄ.
Зрозуміти і пробачити
На зустрічах з депутатами в Страсбурзі Ягланд не лише переконував їх, що організації буде важко без грошей РФ.
Генсек також запропонував парламентарям шлях виходу з кризи. Співавтором цього шляху є Мікеле Ніколетті, майбутній президент ПАРЄ, який обійме цю посаду в січні; нині італійський депутат є головою групи соціалістів та співавтором резолюції про підготовку саміту РЄ, що запланований на 2019 рік.
Саме у ній заховані норми, здатні призвести до скасування всіх санкцій проти РФ.
Резолюція ставить нібито добру мету – пропонується "забезпечити синергію" двома статутними органами Ради Європи, ПАРЄ та Комітетом міністрів (останній – виконавчий орган РЄ, де працюють посли всіх країн-членів, включаючи російського представника).
Далі – цікавіше. Для "синергії" пропонується встановити кращий "зв’язок між діяльністю цих органів". А тепер – головне. Документ пропонує ПАРЄ та КМРЄ "гармонізувати правила участі та представництва країн-членів в обох статутних органах".
У перекладі з дипломатичної мови на людську це означає, що всі обмеження, накладені на росіян в ПАРЄ, мають бути скасовані – бо в КМРЄ санкцій проти РФ немає.
Іншого шляху "гармонізації участі" просто немає, адже Комітет міністрів не накладатиме санкції на росіян, Ягланд та Ніколетті, без сумніву, свідомі цього.
В останні кілька десятиріч (по суті, від часів путчу "чорних полковників" у Греції) КМ не забирав у жодної країни право голосу. Натомість асамблея за останні 20 років неодноразово застосовувала такі заходи, в тому числі кілька разів – проти Росії.
Нині в Страсбурзі тривають гарячі суперечки про можливість ухвалення норми, яка гарантує прощення росіянам. На щастя, наміри керівництва РЄ були розгадані депутатами. Ягланд вже стикнувся з потужним опором своїй ініціативі, коли проводив зустріч з депутатами Європейської народної партії.
"Я сказав генсеку: ми, представники восьми балтійських та скандинавських країн, спрямуємо до нього офіційний лист про те, що для нас неприйнятне рішення про синхронізацію між Комітетом міністрів та ПАРЄ", – переказав "Європейській правді" цей діалог глава литовської делегації в асамблеї, член ЄНП Емануеліс Зінгеріс.
Керівник української делегації Володимир Ар’єв був ще радикальнішим. За його словами,
якщо Росію повернуть до асамблеї, Україна припинить роботу в ній.
"Я прямо сказав Ягланду: якщо буде рішення закрити очі на всі порушення і повернути росіян, Україна також поставить питання про те, щоби не подавати перелік своєї делегації. І ми почули від грузинського колеги, який був на зустрічі, що вони також налаштовані рішуче", – розповів Ар’єв ЄП.
Чи пройде схема, яку просуває генсек РЄ?
Напевно на це питання відповісти складно, але ясність буде вже на вечір середи, коли за цю резолюцію голосуватимуть у пленарному залі.
Є підстави для обережного оптимізму. Українська та декілька інших делегацій вже зареєстрували поправки, які видаляють з документа згадки про "гармонізацію" і тому подібне. Хоча треба бути свідомим того, що прибічники повернення Росії нині сильніші, ніж будь-коли за останні три роки.
Наочною ілюстрацією цього став виступ у ПАРЄ скандально відомого чеського президента Мілоша Земана.
Звичайно ж, чеський політик діяв самостійно, його заяви про "продаж Криму" та "узаконення анексії" написані не в Страсбурзі. Але питання не лише в тому, що він заявив. Головне – те, як відреагував зал на неприйнятні твердження. І от із цим маємо справді велику проблему.
В Європі почали звикати до українсько-російського конфлікту.
Якби ті самі слова пролунали від Земана два роки тому, мовчазна реакція ПАРЄ на них були би просто неможливою.
Ні, це не означає, що Рада Європи перестала підтримувати Україну – переважна більшість політиків лишається на нашій стороні. Але все більше з них шукають, як жити за новою реальності. В тому числі – як контактувати з Росією.
А враховуючи, що на їхньому боці опинився також генсек Ради Європи, лобі ідеї "зрозуміти і пробачити" є справді потужним.
Напівправдиві аргументи
До речі, про Ягланда.
У його виступі на засіданні ПАРЄ ви не знайдете згадок про те, що він лобіює повернення Росії до ПАРЄ. Однак "Європейська правда" має докази цього. І йдеться не лише про дані джерел.
Річ у тім, що після закритої зустрічі генсека з групою ЄНП у понеділок ввечері вибухнув скандал. Окремі депутати повідомили ЗМІ про її зміст, і Ягланду довелося спростовувати їхні слова про те, що, мовляв, він прагне повернення росіян задля відновлення фінансування від РФ. Але, спростовуючи цю інформацію, офіс генсека... офіційно підтвердив, що він справді наполягав на переговорах про відновлення прав російських депутатів!
"Ягланд пояснив (на зустрічі з групою ЄНП), що рішення про присутність Росії в ПАРЄ було б важливим через (потребу) голосування за керівних посадовців Ради Європи, за генерального секретаря організації, за комісара РЄ з прав людини, а також за суддів ЄСПЛ", – розповів Хольтген.
За даними співрозмовників "Європейської правди", саме ці аргументи найчастіше лунають від генсека також на закритих зустрічах – мовляв, якщо росіян не повернути вже зараз, терміново, то новий комісар з прав людини буде обраний без участі російських депутатів, а як наслідок, його повноваження не визнають у Росії.
Його противники у відповідь нагадують, що самого Ягланда переобирали в той період, коли росіяни не мали права голосу, але повноваження генсека Москва не ставить під сумнів.
Та складається враження, що в цій суперечці сторони не надто слухають одна одну. І окрім аргументів, в хід ідуть не надто чесні прийоми. Один з них – запрошення Земана до виступу в залу ПАРЄ.
Головна мета візиту Земана була в тому, щоби він заявив про необхідність зняття санкцій з РФ – і саме з цього він почав виступ.
Саме на це розраховував секретаріат асамблеї, який готував порядок денний (недарма, всупереч традиції, до Страсбурга запросили не лише главу МЗС, але й президента, який у Чехії не відповідає за зовнішню політику).
А скандальні заяви про Крим стали лише доповненням до основного меню.
Підсумовуючи: нинішні події в Страсбурзі є ілюстрацією того, які непрості процеси відбуваються зараз на Заході у питанні ставлення до українсько-російського конфлікту. І ці процеси триватимуть ще не один рік.
Та це не привід здаватися, ми маємо всі шанси на дипломатичну перемогу.
Це буде непросто. Але ніхто й не обіцяв легкого шляху.
Источник eurointegration